Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено в новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ.
До внесення змін робота за сумісництвом регулювалася:
- постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 (далі — Постанова № 245);
- наказом Мінпраці, Мінфіну, Мін’юсту «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28.06.1993 № 43 (далі — Наказ № 43).
У зв’язку зі змінами до статті 102-1 КЗпП постановою КМУ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 22.11.2022 № 1306 скасовано Постанову № 245.
Розпорядженням КМУ від 22.11.2022 № 1047-р скасовано також Наказ № 43, який містив Перелік робіт, що не вважалися сумісництвом.
Вимоги до викладацької роботи
Питання викладацької роботи керівних та інших працівників закладів освіти, які її виконують в тому самому закладі освіти, врегульовано пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 № 102 (далі — Інструкція № 102), який на сьогодні чинний.
Згідно з пунктом 7 наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 із 1 вересня 2005 року Інструкція № 102 застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним цим наказом.
Пунктом 91 Інструкції № 102 передбачено, що керівні працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень (360 годин на рік), якщо вони за основною посадою отримують повний посадовий оклад (ставку).
Про необхідність застосування пункту 91 Інструкції № 102 при визначенні права на здійснення викладацької діяльності в своєму закладі йдеться також у листі МОН «Про право працівників закладів освіти займатися викладацькою діяльністю в своєму закладі освіти» від 27.01.2023 № 1/1274-23.
Тому керівні працівники закладів освіти мають право здійснювати викладацьку чи гурткову роботу в нормах, визначених пунктом 91 Інструкції № 102, у тому самому закладі в межах робочого часу за основною посадою, яка не визнана сумісництвом.
Порядок оплати плати
Абзацом шостим пункту 91 Інструкції № 102 передбачено, що керівним працівникам за норму годин, визначену в цьому пункті, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).
Порядок оплати праці за тарифікацією визначено в пункті 68 Інструкції № 102. Згідно з ним місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.
Крім того, абзацом останнім пункту 91 Інструкції № 102 встановлено, що за години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв’язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначену в цьому пункті, провадиться погодинна оплата за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік.
Врегулювання конфлікту інтересів
У частині запобігання корупції та врегулювання конфлікту інтересів Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) розмежовує суб’єктів на тих, що уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та тих, які прирівнюються до них.
Зокрема, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700 керівник закладу освіти є суб’єктом, на якого поширюється дія цього Закону, бо є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена в пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1700.
Конфлікт інтересів врегульовують відповідно до вимог Розділу V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону № 1700, зокрема статей 28, 29, 33: вживають заходи зовнішнього контролю та самостійного врегулювання конфлікту інтересів.
Антоніна Клименко, начальник управління соціально-економічного
захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
для журналу Практика управління закладом освіти (№7 липень 2025 р.)
